Українська література в іменах. В.Підмогильний
Бібліотека-філіал 16 м. Житомир знайомить своїх користувачів з відомими іменами в українській літературі.
2 лютого 2021р. – 120 років від дня народження Валеріана Підмогильного.
Талановитий майстер художнього заглиблення в підсвідомість особистості, Валер’ян Підмогильний увійшов у літературу досить впевнено.
Дев’ятнадцятилітній автор своєї першої в житті збірки оповідань зухвало назвав
її «Твори. Том І» (Катеринослав,
1920). Автор збірок оповідань «Повстанці», «Син» (1923), «Військовий літун»
(1924), «Проблема хліба» (1927), повістей «Остап Шаптала» (1922), «Третя
революція» (1925), «Повість без назви» (1934), романів «Місто» (1928),
«Невеличка драма» (1930).
Коли простежити головні
мотиви творчості В. Підмогильного 20-х рр., неважко помітити, що магістральною
лінією всього його літературного доробку є болючі теми, заявлені в тогочасній
літературі: людина і революція, проблема стосунків міста і села, взаємин
суспільних класів.
Загальне й
особисте, інстинкти й нав’язувана суспільством норма, суперечка розуму й серця – це першорядні проблеми творчості молодого
прозаїка.
Не випадково
письменник бере епіграфом до свого найвідомішого твору – роману «Місто» - слова з
Талмуду: «Шість прикмет має людина: трьома подібна вона на тварину, а
трьома на янгола…». Одразу, може, й сам того ще не усвідомивши, він узяв приціл
на зоряну вершину творчості – пізнання психіки особистості.
Його творче життя
тивало п’ятнадцять років. Зовсім молодим тридцятичотирилітнім, він
був силоміць вирваний з літературного процесу й узагалі ізольований від
суспільного оточення. Залишилося кілька збірок оповідань, повістей, два романи
й чимала бібліотека перекладів з французької класики.
«Дар правдивого спостереження
життя, уміння заражати читача настроями, тримати його увагу напруженою протягом
всього оповідання – становлять невід’ємну властивість творчості Підмогильного». Юрій Клен
Коментарі
Дописати коментар