Приходь! Бери! Читай!
![Зображення](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEi-hsev2bjGqOVT6KVxpbX4OtwYye1tbtEr-FASK4-QzZS4Sd8dCvRVoeQLU_fUWqgV53hMCqjpMvjpz1DpROK53j5RyiCX25tvBlQxrdlGqUIz_fGJ1rVVVQr0b74sgVliBB8-obDgVCL0MBaRNcg_7zUUSQs7zVZHfur9R1uE-w6graXNnHANBsxBRU0/s320/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BA.jpg)
Художні твори Степана Васильченка, позначенні яскравою майстерністю, оригінальністю; вони свідчать про тонкий художній смак автора. Знаменно, що вже одне з перших оповідань – "Мужицька арихметика" – стало в ряд найкращих творів письменника. У творчості Васильченка виразно відчувається її співзвучність з народно-пісенною поетикою. Ця співзвучність виявилась у мові і стилі, у принципах побудови художніх образів. Уся його творчість наскрізь перейнята мотивами народних казок, пісень, народно-поетичною фантастикою. Матеріалом Васильченкової творчості була сучасна йому дійсність; народна пісня "озвучувала" роздуми його героїв, створювала у читача настрій, який відповідав ідеї твору. Творчість велетня поетичної думки, сповнена мотивів рішучого соціального протесту, була для Степана Васильченка високим взірцем, коли він обстоював ідеї громадянського звучання і в своїх літературно-критичних висловлюваннях, і в художній творчій практиці.