Осінь золота.

Бібліотека-філіал №16 м. Житомир знайомить своїх користувачів з чарівною осінню.
Осінь – дивовижна пора! Вона надихає на творчість, філософські роздуми та загалом допомагає усвідомлювати сутність життя. Оголені душі поетів дуже чутливі до неї, як і загалом до всього значущого та важливого у нашому житті. Почитайте ці вірші! 
Вони бринять і відлунюють струнами!

Облітають квіти, обриває вітер

Пелюстки печальні в синій тишині.

По садах пустинних їде гордовито

Осінь жовтокоса на баскім коні

                                                                     Володимир Сосюра 

Вишиває осінь на канві зеленій
Золоті квітки.
Квіти оживають, і з дерев спадають
Жовті нагідки.
Яблука і груші падають на землю,
Боки, спини б ють.
Люди їх збирають, у мішки ховають,
Кури їх клюють.
Бавляться дітками, бавляться квітками,
Моляться батьки.
Вишиває осінь на канві зеленій
Золоті квітки.
                                                                                                 Олександр Олесь

Осінь така мила,
Осінь
Славна.
Осінь матусі їсти несе:
борщик у горщику,
кашка у жменьці,
скибка у пазусі,
грушки в хвартушку.
Осінь така мила,
Осінь
Славна.
                                                                               Павло Тичина

Цьогорічна осінь  не є новою! Вона сповнена зовсім іншими і незвичними для мене запахами, кольорами, роздумами і навіть людьми! 

                                             


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Приходь! Бери! Читай!

Україна вишивана

Майстер-клас:"Колосок пшениці - як символ Голодомору"