Приходь! Бери! Читай!
Погожої осінньої днини навідайтесь до найближчої кав’ярні. А в житомирській бібліотеці-філіалі №16 неодмінно захопіть із собою книгу В’ячеслава Праха «Кав’ярня» і пориньте у чуттєві і неймовірно ліричні історії про пошук сенсу життя, про невмирущу любов і смерть, яка оживляє розвіяні почуття, про все, що тішить і бентежить вашу душу.
Хто-небудь із вас замислювався, чи можна продовжувати любити людину не дивлячись на душевний біль та сердечну спустошеність? Так! Можна. Як багато в житті випадає на долю жінки. В неї частка болю більша, ніж любові.
«Думки тонули в горнятку її
латте. Вона калапуцяла ложкою по денцю, ніби розкормішкувала смак гірких літер.
Шелест сторінок…
Дощ стукав у вікно і навіював
прохолодний порив смутку. Спогадів. Безглуздих посмішок тривалістю секунду,
потім глухих ударів у грудях, від яких часом можна було задихнутися…»
Книжка викликає справжню бурю емоцій та переживань!
Коментарі
Дописати коментар