Приходь! Бери! Читай!

 Погожої осінньої днини навідайтесь до найближчої кавярні. А в житомирській бібліотеці-філіалі №16 неодмінно захопіть із собою  книгу В’ячеслава Праха «Кав’ярня» і пориньте у чуттєві і неймовірно ліричні історії про пошук сенсу життя, про невмирущу любов і смерть, яка оживляє розвіяні почуття, про все, що тішить і бентежить вашу душу.

  

        Хто-небудь із вас замислювався, чи можна продовжувати любити людину не дивлячись на душевний біль та сердечну спустошеність? Так! Можна.  Як багато в житті випадає на долю жінки. В неї частка болю більша, ніж любові. 

Тільки жінка морально себе спустошувати коханням і ненавистю водночас.

       «Думки тонули в горнятку її латте. Вона калапуцяла ложкою по денцю, ніби розкормішкувала смак гірких літер. Шелест сторінок…

      Дощ стукав у вікно і навіював прохолодний порив смутку. Спогадів. Безглуздих посмішок тривалістю секунду, потім глухих ударів у грудях, від яких часом можна було задихнутися…»

Книжка викликає справжню бурю емоцій та переживань!

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Україна вишивана

Всесвітній день Книголюба.

Майстер-клас:"Колосок пшениці - як символ Голодомору"