Фантазія як реальність

 

 «Нескінченна Історія» Міхаеля Енде – особлива книга саме для дітей і є улюблена для кількох поколінь маленьких читачів.

Про «Нескінченну Історію» Міхаеля Енде випадає говорити, починаючи від читача тому, що сама Історія починається із читача.

Ось маленький хлопчик випадково забігає до букініста, ось хапає якусь невідому таємничу книгу, ось біжить, шукаючи місця, де б її було зручно «поглинути», ось запирається на шкільному горищі і розгортає свій скарб… Ані почуття голоду, ані інші природні потреби, ані різні страхи, а надто – страх покарання, не змушують його покинути захопливе заняття й повернутися додому. Навіть коли на горищі стає зовсім темно, він запалює недопалок свічки і продовжує стежити за тим, що відбувається по той бік книжки. Нам просто у самій книзі показано приклад захопленого читання цієї ж таки книги. Відтак тим самим уже «дано напрям» нашому читанню. Але не поспішаймо робити висновки.

«Реальний світ» не надто добрий для маленького Бастіана: втрата матері, суцільні непорозуміння із батьком, знущання однолітків, невдачі в навчанні.

 Книжки та вигадування історій для нього – це насамперед єдина можлива спроба втечі.

“Так, – скаже, мабуть, хтось із вас, – усе тут зрозуміло“. Спершу хлопець прагнутиме лише втечі й буде безвідповідальним, але, потрапивши в інший світ і пройшовши через низку випробувань, він багато чого зрозуміє, повернеться у свій світ і змінить його.

«Нескінченна Історія» – книга для фантазерів. Тих, які мають час від часу відбувати у Фантазію і приносити звідти Живлющої Води. 

Гортаючи сторінки книги Бастіян довідується, що врятувати Фантазію може лише той, хто придумає нове їм’я володарці країни – Дитинній Царівні, а зробити це може той, кого має знайти житель країни Фантазії, хлопчик Атрейо. Але це тільки початок цієї казкової історії.

 Попереду багато таємниць та випробувань...