Велична і свята моя ти Україно!
Україна – це земля, де народилися і живемо, де живуть наші батьки, де жили наші предки. Це наша мати – Батьківщина. В кожного одна Вітчизна і кожен має любити її.
Складною і бурхливою була і досі є доля України. Топталися по ній орди чужинців, ворожі пазурі роздирали її тіло. Українцям і сьогодні доводиться відстоювати незалежність та соборність України. Але вона вистояла тоді, то ж вистоїть сьогодні, залишиться єдиною, соборною та незалежною.Щороку 22 січня український народ із вдячністю згадує тих героїв, які словом і багнетом намагалися відродити незалежну соборну українську державу.
2 січня 1919 року увійшло до національного календаря як величне державне свято. Цього року виповнюється 102 років як на Софіївській площі в Києві було проголошено про об’єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки в єдину державу.
Соборність включає в себе єдність і згуртованість. Це поняття з’явилось у нашому науковому і політичному лексиконі порівняно недавно. Воно не є явищем суто українським. Слово соборність означає, по-перше, об’єднання в одне державне ціле всіх земель, які заселяє конкретна нація на суцільній території; по-друге, духовну консолідацію всього населення країни, єдність усіх її громадян, незалежно від їхньої національності.
Коментарі
Дописати коментар