Приходь! Бери! Читай!

 

27 листопада минає 150 років від дня народження видатної української письменниці і громадської діячки Ольги Кобилянської. Вона була людиною прогресивних поглядів і дещо випереджала свій час, боролася за права жінок, зналася на філософії та гастрокультурі. Читання, малювання, музика, театр, верхова їзда – це лише неповний перелік її захоплень. 

Життєве кредо цієї незвичайної жінки було «Кожен вечір закінчуйте книгою».

Повість «Земля» вийшла друком у 1902 році і стала найвищим досягненням авторки на письменницькому шляху. «Земля» була високо оцінена критикою і захоплено сприйнята українською громадськістю. Наприклад, Леся Українка вважала повість твором, гідним того, щоб увійти до світової скарбниці.  

Вдаючись до сучасної термінології, повість «Земля» можна вважати справжнім психологічним трилером. В основу твору лягла подія, що трапилася 1894 р. в селі Димці на Буковині. В одній із тамтешніх селянських родин молодший брат убиває старшого, аби стати єдиним спадкоємцем батьківської землі. Сповнена драматизмом та просто-таки якимись надлюдськими переживаннями оповідь заполонює уяву читача буквально з перших сторінок і тримає його в напрузі аж до останнього епізоду. Головна ідея твору сформульована у словах : «земля повинна бути для людини, а не людина для землі».

Повість «Земля»інсценізовано та екранізовано. Її переклали багатьма мовами світу. Цікаво, що нащадки прототипів головних героїв і досі мешкають у селі Димка, а от прототип братовбивці Сави Федорчука  згодом виїхав до Канади.